Забезпечення безпеки особистих даних викривачів є критично важливим для підтримки їхніх прав. Викривати корупцію можливо анонімно або з наданням особистих даних з дотриманням конфіденційності.

Різниця між анонімністю та конфіденційністю має значення для кожного, хто планує повідомити про неправомірні дії.

Конфіденційність викривача означає, що інформація про особу викривача та її близьких не підлягає розголошенню. Організації, які приймають повідомлення, зобов'язані забезпечити захист таких даних.

До конфіденційної інформації відносяться:

прізвище, ім’я, по батькові; дата і місце народження; місце роботи та посада; військова служба; навчання; дані, що ідентифікують викривача; сімейний стан; адреса проживання і роботи; контактні номери телефонів; особисті фото; інформація про соціальні мережі.

Розголошення таких даних може призвести до дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності, але в окремих випадках це не вважається порушенням відповідно до Закону “Про запобігання корупції”.

Право на анонімність дозволяє особі повідомити про корупцію, не розкриваючи своїх особистих даних. Анонімні повідомлення також можуть бути розглянуті. Однак для того, щоб отримати статус викривача і можливість захисту та винагороди, особа повинна надати інформацію про себе та докази, що підтверджують анонімність.

Кожен має право вибрати спосіб повідомлення про корупцію, керуючись своїми мотивами та обставинами. Важливо враховувати вказані відмінності для уникнення непорозумінь.